Давній Вишгород виник у Х ст. у 15 км вище Києва і гирла Десни, на високих пагорбах правого берега Дніпра, біля важливої переправи на торгівельних шляхах. Із самого початку будувався як місто-фортеця, яке було оточене потужними дерево-земляними укріпленнями: валами, ровами, ескарпами. У місто вели три дороги: зі сходу - з долини Дніпра і перевозу; з півдня - з Києва; з півночі - з Поліського шляху.

Площа міста перед татарською навалою становила не менше 80 га. Як усі великі міста Київської Русі Вишгород поділявся на княжу частину - дитинець; кремль та посад - ремісничі житлові квартали, що були як в межах укріплень, так і поза ними (у долині Дніпра).

Вишгород був найближчою до столиці резиденцією великих київських князів. У Х ст. його називали на честь великої княгині - "град Волзин". Володимир Великий тримав тут своїх холопів.

За часів Ярослава Мудрого Вишгород стає значним духовним центром Русі. З 1020 р. в ньому перебували останки перших святих мучеників - князів Бориса і Гліба. Роль Вишгорода, як значного духовного, релігійного центра підтримувалась авторитетом як митрополітів, так і світською владою, особливо великими київськими, чернігівськими та переяславськими князями.

Ярославичами (в 1072 р.) був збудований дерев'яний храм св. Бориса і Гліба. Онуки Ярослава: Святополк, Володимир Мономах та чернігівський Олег Святославич в 1115 р. побудували великий кам'яний собор-мавзолей та оздобили поховання князів золотом і коштовностями. За розмірами це був найбільший храм на Русі.

1115 р. Володимир Мономах будує під Вишгородом перший мост через Дніпро.

З кінця ХІ - початку ХІІ ст. , місто стає значним економічним центром Середньої Наддніпрянщини, де швидко розвиваються гончарне, залізоробне та ювелірне виробництво. Вишгород стає об'єктом пожалування, але не перетворюється на окреме удільне князівство, а залишається передмістям Києва. У Вишгороді знаходились ставленики великого київського князя на правах воєвод: Ярополк Ізяславич, Всеволод Мстиславич, Вячеслав Володимирович, Андрій Юр'євич та ін. Була тут і своя посадська влада - тисяцький, який здійснював і поєднував адміністративне керівництво, поліцейські функції та функції визиску. У цей же час будуються нові укріплення міста.
>>>